з рубрики / циклу «про життя»
– Казав – «люблю», мене боготворив,
А потім взяв і утоптав в багнюку…
Лиш завдяки мені живеш і жив!
За що ж терплю від тебе таку муку?
– Та все ж не так! Не втоптую в багно,
А дбаю про продовження я роду!
Причому і твого, не лиш мого!
Одвіку так задумала природа!
Я ради нас з тобою спину гну!
Аби завчасно і тобі, й мені не згнити!
Тебе я також на собі тягну,
Бо все – з багна! То ж ми з тобою квити!
– Не виправдовуйся! Багно – і є багно!
– Неправда! То свята землиця-мати!
.......................................................
З ріллі своє доводило зерно,
А хлібороб продовжував топтати…
Так з багна і хліб до столу і врожай по-колу!.... Сподобалось))) Серйозна тема!...
