Думки
з рубрики / циклу «Ти - Людина! Я - Людина...»
Так неприємно. Адже ця образа
Забрала стільки радості і сил.
А темна ніч іде. І в повній фазі
Дзеркальний місяць створює відплив….
Далеко десь, за кілометри й милі
Шумить в відпливі грізний океан,
Кидає на пісок і гальку хвилі…
Там стогне вітер. Піниться лиман.
А місяць світить всім. В уяві бачу
Чарівні блиски ті за сотні миль…
На мить забула про образу, вдачу,
Бо чую тільки плюскіт чорних хвиль.
