Нічна переписка
12 ночі.
Я іще не сплю.
Завис комп’ютер – дуже хоче спати.
Таке було – це, певне, дежавю.
Я вже писала ці думки крилаті.
Сьогодні, певне, надто дивна ніч:
На місяць-корж перебродило тісто….
Ти теж, мій милий, не стулив ще віч
На іншому кінці нічного міста.
От зараз допишу – й полину в сон.
Не слухаються пальці…
Що ж, цілую…
Пришли мені замріяний бутон,
А завтра…
Завтра справжній подаруєш.
Комета впала – дивний білий спис…
У неї – сни хороші… Думи чисті…
Ну я ж не винна – знову комп завис!
Як жаль, що ми на різних кінцях міста…
