Літній дощ
Я літній дощ люблю,
Із блискавками, громом.
Крізь нього я біжу,
Всміхаючись до нього.
Чи просто так стою,
Лице підвівши вгору
І крапельки ловлю,
І чую себе в ньому.
Окутує мене,
Неначе покривалом,
Я мокрий зовсім вже,
Тіло його пізнало.
А в серці радість лиш,
Так добре, я в природі,
Прийди, тепло скоріш,
Зима, тебе вже годі.
Я хочу змокнути,
Під теплою водою,
До ниточки промокнути,
Щоб стать на мить тобою.
Очиститися повністю,
Промовити: «Люблю!»
Та з чистою, геть, совістю,
Сховатись від дощу.
26.01.06 р.
