Весняний сон
Суцвіття снів квітчасто-кольорових
Лягли в мою свідомість візерунком.
І запах рос травнево-світанкових
Оплів весну — фіалкову чаклунку.
Білюща ніч усміхнено ридає,
А дуб від вітру, скривившись скрипить,
Лебідку лебідь ніжно обіймає
Своїм крилом. Минає час, мов мить.
Струмок голубить лагідно каміння
І сивий місяць знову лічить зір.
Як тішить світ, коли пора весіння
Кохання в серце шле, мов струни лір!
