Не ми з тобою
Але не я, але не ти, але не ми з тобою
Почнемо день, почнемо ніч і сон
І заговорим мертвою й німою
Сліпою тінню заспаних вікон.
Але не ти, але не я, але не наші тіні
Помруть удень, помруть у ніч сліпу.
Ми заживемо в нашому творінні
Й на нього глянем разом крізь лупу.
Але не я, не ти і не творіння,
Яке коханням звуть споконвіків,
Не будем вічно вірити в спасіння,
Яке в собі знайти хтось захотів.
Та не знайшов й, утративши свідомість,
На землю впав, неначе дощ грозою,
Хтось буде жити, може і на совість,
Але не я, але не ти, але не ми з тобою…
