03.05.2013 12:32

для всіх

303

9 | 9

 © Тарас Процайло

Очі зі скла

Останній день останніх митей ночі...

Чомусь зірки не світять, як колись.

І лиш слова, здавалося — пророчі,

Здіймались знову, дивлячись у вись.

І серце билось в грудях, як ніколи,

Скляні зіниці мертво споглядали,

Красивий світ пропав за видноколом,

Летіли мрії, гасли і зникали,

А ми — дурні між нами їх шукали...