Молитва
(І. Багряний)
Святий до божевілля сліз чужих,
А я прикута до гріха.
Ти не приховуєш думок своїх,
І ллються слів потоки, мов ріка.
А я не маю сил очей до неба підвести,
Скляні зіниці впились в небокрай:
Час крізь долоні як пісочок золотий,
І серце - полонений птах... Чекай,
Не йди з шалених нездійсненних мрій,
Й палаців кришталевих не займай,
Залиш на пам`ять образ твій,
І крила серцю не зтинай...
Нехай збентежене мовчання збереже
Палкі очей зородоторки...
Я пам`ятатиму тебе.
Нехай розійдуться дороги,
Та почуття у серці залишу
Закам`янілим спогадом про тебе.
Я тільки Богові, лиш подумки скажу,
Хай береже тебе за мене...