01.11.2011 19:17
-
327
    
  2 | 2  
 © Автор Невідомий

Молитва

"Серце кожного поета і романтика мусить іти на Голгофу."
(І. Багряний)

Святий до божевілля сліз чужих, 

А я прикута до гріха. 

Ти не приховуєш думок своїх, 

І ллються слів потоки, мов ріка. 

А я не маю сил очей до неба підвести, 

Скляні зіниці впились в небокрай

Час крізь долоні як пісочок золотий, 

І серце - полонений птах... Чекай, 

Не йди з шалених нездійсненних мрій, 

Й палаців кришталевих не займай, 

Залиш на пам`ять образ твій, 

І крила серцю не зтинай... 

Нехай збентежене мовчання збереже 

Палкі очей зородоторки... 

Я пам`ятатиму тебе. 

Нехай розійдуться дороги, 

Та почуття у серці залишу 

Закам`янілим спогадом про тебе. 

Я тільки Богові, лиш подумки скажу, 

Хай береже тебе за мене... 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 02.11.2011 18:25  © ... 

А самий шик, що це лише слова на папері, безпочуттів.
Дякую.

 02.11.2011 18:25  © ... 

Приємно, що хоч у моєму безсонні привабливе)

 02.11.2011 18:24  © ... => Каранда Галина 

Дякую.

 01.11.2011 19:39  Тарас Іванів 

Слова з нутра тяжкиж думок. Гарно!

 01.11.2011 19:28  Каранда Галина => © 

дійсно, гарний вірш!

 01.11.2011 19:26  Тетяна Чорновіл => © 

Сподобалось! :))