Апоколапсис
Все шкереберть,
Весь світ доверху дном
І викривлені цінності святії:
Звичайну похоть
Вже зовуть - любов,
Похід по головах
Вже величають - мрія.
За хист дурить
Возносять до небес,
А зраду називають розумінням,
І вже відкрито
Судовий процес,
В якому відповідачем -
Сумління!
Куди ми йдем,
Де котимся гуртом?
Мов по похилій шар,
Що мчить у прірву,
Дивуємось що робиться кругом
І, мов «Титанік»,
Тонем в катаклізмах.
Усе забуто,
Втоптано в багно:
Святі отці -
То банда педофілів,
В політиці брехня
Сидить давно
І здирництва картузи
Влада вділа.
Стражі закону
Самі його рвуть,
Стражі порядку -
Безлад й вседозвілля,
Стражі держави
Ту ж державу ймуть,
Та й тичуть пальцями
У неї на застіллях.
О, Господи!
Спини цей згубний рух,
Застав нас спамятатись
Й зупинитись.
Не дай, щоб в нас
Вселивсь звіринний дух
Скоріш, як пред Тобою опинитись!