Гіл`ятина Часу
Вона стоїть на Площі Всіх Столітть,
На самім лобнім місці на планеті.
Як лиш захочете - її так і назвіть:
Історією, памяттю чи інструментом смерті.
Але вона - нехитрий механізм,
Спроможна і людське життя ввірвати,
Вознести ймення до яскравих звізд,
Або навік у пеклі поховати.
І ми у черзі до її послуг,
Хоч боїмося того блиску сталі,
Та мусим знати куди вишле дух
Вона за іменем: у ад, чи в райські далі!