10.05.2013 20:31
18+
218
    
  6 | 6  
 © Оля Стасюк

Навпроти

Навпроти

з рубрики / циклу «Послання до коханого»

Бувало – я йшла навпроти.

Та ні, не в думках, не в мріях

Для мене - болючий спротив,

Він болем у серце сіє…

Я просто ішла до тебе

По стежці у полі жита.

Волошками пахло небо,

Хотілося сильно жити.

І вир почуттів скажений

Метався тремким поривом…

А поле було зелене.

Воно ще хотіло зливи.

Зелені були ще вишні,

І серце іще… І мрії…

Якісь були сили вишні,

Що завжди непевність сіють.

Я йшла. Увійшла до хати.

А в хаті буяла пустка….

…………………………………….

Картина твоя «крилата» -

То фарби безглуздий згусток.

Затихли твої всі ноти….

Вони не торкали душі.

Втомилась  іти навпроти.

Коли ти вже поряд рушиш?

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 12.05.2013 16:05  Світлана Рачинська 

сильно
Клас)))

 11.05.2013 15:05  Сашко Новік => © 

гарно

 11.05.2013 14:48  © ... 

дякую усім)

 11.05.2013 00:55  Наталія Сидорак 

Я вами просто захоплююся! твір шалено сильний!

 10.05.2013 22:17  Ірина Лівобережна 

Гарно. І сумно....

В кінцевих рядках треба б наголос поставити. З другого разу тільки правильно прочитала...

"Вони не торкали дУші."