25.03.2013 23:28
для всіх
227
    
  - | 1  
 © Іра Зима

Стояло дике поле,

Широке і пусте.

Вмивалося росою,

На сонці грілося.

Бур`яном вся поросла

Зелена пустота.

До неба все тяглася,

Де синя глибина.

Вони жили -  

Вони не знали болю.

І маками цвіли

Співучою весною.

Пружинилась росла,

Сивіла ковила.

Співали птахи

Ввечері на травах.

Кохало небо поле.

О як воно кохало!

І у пориві почуттів,

Хмари в трави заплітало.

І в щасті тім - 

Не було рівних,

Нерозривно поряд.

І так далеких

В той же час.

І небо плакало,

Ридало, билося,

Та рвалося до поля.

Здригалось поле від ридань.

І повнились водою

Глибокі ріки.

Розлучені навіки

Зелене поле

Небо голубе.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!