10.05.2013 20:31
© Оля Стасюк
Навпроти
з рубрики / циклу «Послання до коханого»
Бувало – я йшла навпроти.
Та ні, не в думках, не в мріях…
Для мене - болючий спротив,
Він болем у серце сіє…
Я просто ішла до тебе
По стежці у полі жита.
Волошками пахло небо,
Хотілося сильно жити.
І вир почуттів скажений
Метався тремким поривом…
А поле було зелене.
Воно ще хотіло зливи.
Зелені були ще вишні,
І серце іще… І мрії…
Якісь були сили вишні,
Що завжди непевність сіють.
Я йшла. Увійшла до хати.
А в хаті буяла пустка….
…………………………………….
Картина твоя «крилата» -
То фарби безглуздий згусток.
Затихли твої всі ноти….
Вони не торкали душі.
Втомилась іти навпроти.
Коли ти вже поряд рушиш?
