13.05.2013 12:43
for all
257 views
    
rating 5 | 3 usr.
 © Оля Стасюк

Після дощу

Після дощу

Десь лунко відізвався соловей.

У лісі тихо. Навіть лист не зрушить.

І злюща білка хвіст на сонці сушить,

У хащі заховавшись від людей.


Рожеві мрії змито, як примари.

Тепер гаряче сонце і блакить,

А ще – проміння з неба струменить

І підіймає тихі хвильки пари.


Десь там скрипить, увесь в калюжах, міст,

Злітає сойка – з гілки і на гілку.

А, знаєш, жаль, напевне, злющу білку.

У неї досі дуже мокрий хвіст.

Публікації: Оля Стасюк

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 16.05.2013 20:53  © ... => Олександр Новіков 

:)))) який ти турботливий) 

 14.05.2013 20:34  Олександр Новіков => © 

дочитав, але там її жаліти треба, тому я не сміявся 

 14.05.2013 20:30  © ... => Олександр Новіков 

Вона в останньому теж проскакувала) не дочитав? 

 14.05.2013 20:22  Олександр Новіков => © 

да, білка посмішила в першому стопчику=))) 

 13.05.2013 13:10  © ... => Каранда Галина 

:)))) можна спробувати) я їх майже щодня бачу на Лісопарку, завжди такі безтурботні.... аж заздрісно!
це я вчора весь день "Гарфілда" дивилась, він на мене погано впливає. Визвірилась на білках) 

 13.05.2013 12:53  Каранда Галина => © 

а................ ну давай, давай... може, піти яку білку з відра облити, хай позлиться... мо", це викличе дощ?....) 

 13.05.2013 12:51  © ... => Каранда Галина 

а в нас теж) це я його так закликаю.... 

 13.05.2013 12:48  Каранда Галина => © 

Клас! бідна білка!))))))))))

а в нас так дощу і не було...............((((((((((((