Пісня солов’їна
з рубрики / циклу «Про долю»
Пісню заспівав соловей весною,
А та долетіла до неба луною,
Зіронька почула, закохалась вмить,
Від свого кохання кожну ніч тремтить.
Що то за пташина гарно так співає?
Що у небо пісня кожну ніч лунає,
Горіла, тремтіла, де взялася сила,
До кохання свого у низ полетіла.
Соловей побачив, зіронька летить,
А та не долетіла і погасла вмить,
Не встигла сказати слова про кохання,
Марні були мрії, марні сподівання.
м. Славута,
