08.05.2013 00:00
18+
422
    
  3 | 3  
 © Оля Стасюк

Дівчина моряка

Дівчина моряка

з рубрики / циклу «Послання до коханого»

У вікна линуть промені леткі.

Вологі грона сиплються бузкові.

То спокій-спека йде на довгі дні

І відбирає у кущів їх мову.

Навколо бродять пахощі й думки,

Рожеві хмари стримують світання…

Лети, голубко сонячна, лети,

Врятуй серця від болю розставання!

А на душі так солодко… Дощем

Пройшли всі сльози – зараз знов посуха.

І обростають замки всі плющем,

Не чути дзвону – чуєш? То послухай…

Моє вікно – розчинене для всіх.

Там білі голуби кружляли вранці…

Із моря линув буро-синій сміх.

Вода холодна випила всі шанси.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 10.05.2013 19:42  © ... 

дякую)

 08.05.2013 23:10  Наталія Сидорак 

Вода холодна випила всі шанси - круто звучить... Класний текст.

 08.05.2013 15:50  Володимир Пірнач 

Класний текст.

 08.05.2013 14:28  Світлана Рачинська 

деже гарно:))

 08.05.2013 11:09  Чернуха Любов => © 

підписано - вірш про любов, а все ж так стримано-витримано))

 07.05.2013 23:49  Каранда Галина => © 

) не в тему згадався анекдот: "ідеальний чоловік - сліпо-глухо-німий капітан дальнього плавання)... Оля, а де ти у Вінниці моряка знайшла?:))) чи то я вже географію зовсім забула?:)

 07.05.2013 21:16  Сашко Новік => © 

=) цікаво