Деркач Олександр
Без зривів...
Без сліз...
Вислизаю в розриви.
Без питань і без слів
під слід абразивів.
Щербатий поріз
на поверхню потрапив -
шліфується грань
міліоном подряпин.
Кривавлять від шерху
безкровні порізи -
шліфую,
шліфую,
лаком
зализую...
Лиш пам`ять повергне
іззовні
в провалля,
під глянцевий лоск
мого віддзеркалля.
м.Чернігів, 15.05.2013р.
25.08.2013 12:27 Мальва СВІТАНКОВА |
 ЛЮБЛЮ ТАКУ ПОЕЗІЮ....ЧОМУ САМА НЕ ЗНАЮ...БО Є У НІЙ МАГНЕЗІЯ....ЩО ВАБИТЬ ДУХ ДО КРАЮ...( ЕКСПРОМТОМ ДЛЯ ВАС!)ЛОВІТЬ МОЄ *ЧУДОВО* |
24.06.2013 22:13 Тадм |
 дуже ємно. зачепило. |
16.05.2013 19:52 Наталія Сидорак => © |
 Глибокий твір. Та, на жаль, життя без подрябин і розривів навряд чи можливе. Бажаю Вам їх поменше. |
16.05.2013 13:51 Кміть-Балицька Юлія-Анна |
 вірш, ніби гартування характеру, як для себе зрозуміла (перечитавши двічі), це ніби затиснутий всередині біль, чи то порив, що аж подряпинами виступає.. |
15.05.2013 20:21 Тетяна Белімова => © |
Моє вітання, колего! Нарешті... відсвяткувавши всі свята ви таки повернулися до колективу! Думаю, всі дуже раді! Не лише повернулися, але й порадували новим текстом!)) "шліфую шліфую лаком зализую" - футуризм чистої води!)) Вітання файному місту Чернігову! |
15.05.2013 19:38 Ірина Лівобережна |
 Нехай подряпин в душі - поменше, |
15.05.2013 19:19 Каранда Галина => © |
 аж моторошно... Скучила вже за Вашими - лаконічними і гострими... з поверненням!) |
15.05.2013 19:18 Світлана Рачинська |
 З поверненням!.. |
15.05.2013 18:41 Пірнач => © |
Шедевральний текст! |
.gif "{#}")