18.05.2013 15:19
18+
213 views
    
rating 5 | 4 usr.
 © Оля Стасюк

Дай мені сонця

Дай мені сонця

Дай мені сонця, бо вирву з душі.

Дай мені сонця – і дай мені жити,

Дай мені нове зітхання творити –

Хай воно завтра лунає в росі.

Хай темний дощ тільки сіє завзяття,

Хай дивний спокій зозулі кують…

В лісі розлилася сонячна ртуть.

Ти не вдержав диво-сонце в багатті.

Сонячним диском напою ліси,

Спрагле болото хай вп’ється промінням…

Певне, тобі треба трішки везіння,

Щоб диво-сонце тримати завжди.

Сонце не любить, коли на межі –

Вільне воно! Не зупиниш в долоньці.

 Дай мені, дай мені випити сонця!

Вирву руками з твоєї душі.

Публікації: Оля Стасюк

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 19.05.2013 13:15  © ... => Ірина Лівобережна 

дуже класний вірш! дивно, що я досі нічого не чула про нього. тепер розумію Вашу реакцію. звісно, асоціативний ряд у кожного свій, я не сприймаю "вирву з душі" як щось смертельне.... ще раз дякую, що просвітили. 

 18.05.2013 23:45  Наталія Сидорак => © 

Останні рядки - це щось! Так пристрастно! Супер! 

 18.05.2013 22:15  Ірина Лівобережна => © 

Знаєте... У мене оте "вирву з душі" ототожнюється чомусь з "убити". Одне слово - і в мене вже йде відторгнення... Аж недобре всередині. Добре сказано у Роберта Рождественского:

"Убили парня

за здорово живешь.

За просто так.

Спокойно.

Как в игре...

И было это

не за тыщу

верст

от города.

А рядом.

Во дворе.

Еще пылали окна...

Между тем

он так кричал,

прижав ладонь к груди,

как будто накричаться

захотел

за долгое молчанье

впереди...

Крик жил отдельно!

Вырастал стеной.

Карабкался,

обрушива...

 18.05.2013 20:48  © ... => Ірина Лівобережна 

та то так, порив..... якщо можна вирвати, можна і загоїти.... а в мене чуття на такі душі, які можна загоїти... тільки не в них - глибина людського світу! Справжні душі, якщо щось втрачають, то - назавжди... 

 18.05.2013 20:05  Ірина Лівобережна 

Оля, вибачте, але такі настрої - не про мене... Не можу, коли люди рвуть собі чи одне одному душі...
Не рвіть!!! Можна ніжністю досягти більшого... 

 18.05.2013 16:10  © ... => Ірина Затинейко-Михалевич 

дякую) хоча навряд агресія буває хорошою) зазвичай навіть "добра агресія" - це спосіб поскоріше розібратись з ситуацією, бо компроміс - надто довго... 

 18.05.2013 15:49  Світлана Рачинська => © 

беззаперечно))) 

 18.05.2013 15:44  © ... => Світлана Рачинська 

коли справді хочеться і не дають... тоді доводиться виривати) так стається і з любов"ю, і з волею, і з сонцем! 

 18.05.2013 15:41  Ірина Затинейко-Миха... 

хороша агресія))) якщо, звісно, це можна так висловити))))) гарно!!! 

 18.05.2013 15:33  © ... => Каранда Галина 

дуже на це сподіваюсь) 

 18.05.2013 15:25  Каранда Галина => © 

ого... ) Олю, "спокойствие, только спокойствие:)))" не рви нічого, само попустить... 

 18.05.2013 15:21  Світлана Рачинська 

Таке спрагле бажання сонця!.......... І про вирву з душі))) Гарно!!! 

 18.05.2013 15:07  Олександр Новіков => © 

цікаво