19.05.2013 00:07
for all
225 views
    
rating 5 | 5 usr.
 © Оля Стасюк

Тополиний пух

Тополиний пух

На сонці грає тополиний пух.

На серці – м’яко, наче ним постелено.

В дубах живе козачий сильний дух,

А на вікні знов пахне кава мелена.

Отак, здавалось би, було завжди.

Ну кава – точно існувала вічно.

Нікуди вже не дінуться дуби,

І пух з тополь, і люди пересічні.

А, все-таки, як вперше бачиш це –

І хочеться кружляти у пориві,

Хоч очі наливаються свинцем

І йде гроза, тремка сліпуча злива….

Робота не підводить голови –

Давненько не тримала цвіт в долоньці!

А хочеться, а хочеться – весни!

Ковтнути неба, доторкнутись сонця!

І тільки залишається – цей дух

В старих дубах. І кава. Чорна. Мелена.

І золотий, дитячий зовсім пух.

Яким все серце… м’яко-м’яко встелено.

Публікації: Оля Стасюк

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 19.05.2014 23:24  Мальва СВІТАНКОВА => © 

Приємна душі поезія. Дуже плавно і легко звучить.
Дякую!) 

 19.05.2013 13:35  © ... => Каранда Галина 

то липа в нас теж ще не цвіте, а тополя - на повну! 

 19.05.2013 13:24  Каранда Галина => © 

вже й тополя цвіте? я ще не бачила... в нас липа на підході)))
класний вірш! 

 19.05.2013 13:21  © ... => Ніка Жикол 

Ви дуже влучно підмітили - тихенько пливе в повітрі. В цьому є якась, як не містика, то просто чарівність. 

 19.05.2013 13:11  © ... => Дебелий Леонід Семенович 

портал справді розширює словниковий запас) дякую) 

 19.05.2013 12:39  Ніка Жикол => © 

Тільки вчора була на Труханові, там цей пух всюди. Не летить, ні, а так тихенько пливе в повітрі. Така загадкова, фантастична картина... Думаю: як би про це написати так щоб усі побачили і відчули? І ось - читаю ці пухнасті рядочки! Дякую Вам, Оля! 

 19.05.2013 00:29  Дебелий Леонід Семен... 

Дуже тремко (дякую за нове для мене слово) і ніжно! Хай все намріяне збудеться! 

 18.05.2013 22:20  Ірина Лівобережна 

Чудово! М`якенько так! :-) Ніжно...