Тополиний пух
Пух тополь сколихнула
Снів зими сивина...
Відлітає в минуле
За снодійним весна,
Щоб відпивши, забутись
В стилі вічного сну,
Та й себе позабути,
Відлетілу весну.
Бо завчасно не діють
Шоб спинити відліт
Мітки щастя- надії
На кохання розцвіт,
І з минулого лине,
Комом горло дере
Долі пух тополиний,
Що злітає з дерев.
