10.03.2014 15:55
18+
195 views
    
rating 5 | 4 usr.
 © Оля Стасюк

Нічному подорожньому

Нічному подорожньому

Зорі світять тінями дороги,

Зовсім розкричалися сичі…

Подорожній, помолися Богу,

Щоб беріг тебе удень й вночі.


Не вбивай цю тишу старосвітню,

Виплекану маревом доріг.

Усміхнись до місяця привітно –

Він блідий сьогодні, ніби сніг.


Не біжи і не притишуй кроку,

Зупиняйся лиш тоді, як край.

Подивись – ця ніченька глибока

Зовсім полонила світлий гай.


Ти один вночі, але під небом,

Хай там що гукає вороння.

Може, це воно так в світі треба –

Все життя блукати навмання.


Все життя шукати в світі правди,

Навіть хай ні крихти не знайти....

Дам тобі іще одну пораду:

Хай там що попереду – іди.

Публікації: Оля Стасюк

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 11.03.2014 00:06  Тетяна Чорновіл => © 

Тривожно! 

 10.03.2014 16:24  ГАННА КОНАЗЮК 

Гарна завершальна порада і поезія чудова!!! 

 10.03.2014 14:52  Тетяна Белімова => © 

Хороші побажання!))) 

 10.03.2014 14:41  Мальва СВІТАНКОВА => © 

Тільки вперед! Повчально