Нічному подорожньому
з рубрики / циклу «Таємнича ніч»
Зорі світять тінями дороги,
Зовсім розкричалися сичі…
Подорожній, помолися Богу,
Щоб беріг тебе удень й вночі.
Не вбивай цю тишу старосвітню,
Виплекану маревом доріг.
Усміхнись до місяця привітно –
Він блідий сьогодні, ніби сніг.
Не біжи і не притишуй кроку,
Зупиняйся лиш тоді, як край.
Подивись – ця ніченька глибока
Зовсім полонила світлий гай.
Ти один вночі, але під небом,
Хай там що гукає вороння.
Може, це воно так в світі треба –
Все життя блукати навмання.
Все життя шукати в світі правди,
Навіть хай ні крихти не знайти....
Дам тобі іще одну пораду:
Хай там що попереду – іди.
