Хочеш я для тебе змінюсь?
Своє серце віддам, у квартирі загублюсь?
Через двері не вийду, а піду крізь вікно,
Не для когось, для тебе, бо мені вже все одно.
Крізь сміх уже не плачу і крізь сльози не сміюсь.
Може просто ти не бачив - темряви вже не боюсь.
Я тікаю далі з світу, забуваю про усе
Дощ скінчився, далі - сонце,
Втратило життя весь сенс.
Я забула про свободу, віддала тобі життя
Мрії зникли на півслові, ніби я - уся твоя.
Та не хочу я ставати просто лялькою, однак...
Обіцяла я для тебе. Може це був неба знак?