У світлі місяця розчиниться ненависть,

Раптовий потяг знищить все життя,

І за секунду зміниться світогляд,

Рвучи думки й катуючи чуття.

Його рука ковзне вздовж твого тіла,

Твоя сльоза зупинить рух планет, 

Можливо і збагнеш що ти його любила,

Відчуєш холод всіх розпечених комет.

Та розум знов взяв гору над поривом,

Зібрала волю всю ти у кулак,

Вже зрозуміла, що стояла над обривом,

А квітка дивовижна - дикий мак...

31.08.2009