Італійське подвір’я зі старого фільму, переглянутого в дитинстві...
В поцілунках загубилась втома
І пусті запитання: „Хто ми?”
Все тікає з приходом ночі,
Якщо, звісно, ніхто з нас не дрочить.
Цигарки запалюють душі комет,
Починається ліжковий балет.
В молоко ранку входить сперма,
як куля,
І одна чашка кави на двох
муля.
Заправляєш бензин в своє тіло недбало;
Заряджаєш рушницю,
бо завжди кулі мало;
Витираєш в рушник недопитий екстаз –
Секс без презервативу
без зайвих прикрас.
І у пам’яті злинає італійське подвір’я –
Старий фільм із дитинства,
нафталіном що віє;
Ціла купа малих байстрючат без батьків.
Що ж, ніхто з тих батьків цього не хотів...
Вони просто любили секс без презервативу –
Злітать до небес, відчуваючи силу
Своєї ракети, крізь чужу атмосферу
І палити обшивку, як кавалок паперу,
А потім стріляти по птахах простирадл
Між дерев на лобках
і в губів чужих кратер;
Але то,
що осічкою може здаватись,
Може потім в байстрючу душу переллятись...
Львів, 25.11.08