07.06.2013 09:39
для всіх
213
    
  5 | 5  
 © Ігор Рубцов

Відгомін кохання

(лаконічні строфи)

Розслабився… і ніжна, чиста сила

Мене за серце боляче вкусила,

І захитавсь хвалений моноліт.

І раптом, як бурчак застугоніло,

Оте червоне, що тече у жилах…

Торкнувся губ недоторканий плід.


* * *


Ось і ти, з валізкою в руці,

Сходиш, ледь ступаючи по трапу.

Я з тобою у хвилини ці.

Твої руки – теплі промінці,

Що у їх тенета я потрапив.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 10.06.2013 02:54  Наталія Сидорак => © 

Стільки ніжності..)

 07.06.2013 17:28  Тетяна Белімова => © 

Ігоре! Чудово! Мені дуже сподобалося! Гарна поезія, натхненна почуттями... хай і колишніми....

 07.06.2013 13:41  Чернуха Любов => © 

такі ніжні зустрічі!

 07.06.2013 09:20  Світлана Рачинська => © 

Гарне у Вас кохання вийшло...)