05.06.2013 11:19

для всіх

1197

6 | 6

 © Тетяна Чорновіл

У заростях терпких деревію...

з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПОЧУТТІВ»

У заростях терпких деревію

Прийшла шукати твого літа ласку.

Ступлю бездумно в білопінну казку

Й безумство дике нахильці зіп’ю.

Ще трохи… ще….

Таке пахуче трепетне зело

Звабливо мліє у зітханнях вітру.

Іду й не помічаю пастку хитру,

Що літо в солод цвіту заплело.

Ох! Гаряче…

А літо розливає серед трав

Щемкої ласки марево духмяне.

Не знаю, чи безумства в мене стане

На відчуття, що деревій зібрав

В магічний цвіт.

Бо стигне літо в спеки глибині

Бажанням дощової прохолоди,

І манить дзвінко бджілка насолоди.

У сон, який нашіптує мені

Ласкавий світ.