22.03.2010 21:27
-
691
    
  - | -  
 © Озей

Хочу любви...

Хочу любви – кричат мне сериалы, 

Вот даже Тропиканка слезы льет любя. 

Решила я , раз это модно стало, 

Кого-то полюбить, - и полюбила я сама себя! 

Сама себя люблю, сама себя ревную; 

Люблю себя и дома, и в строю. 

Люблю себя, когда с тобой танцую, 

Люблю себя, когда сама себе пред зеркалом пою! 

Зачем любить кого-то? Много чести! 

Запомни: никому ведь ничего я не должна! 

Зачем молитвы петь в безвольной лести? 

Терять свой цвет лица я не вольна! 

Сегодня улыбнусь, играя, я тебе. 

А завтра – ревность разожгу в душе другому! 

Как мотыльки сгорите вы в любовной мгле, 

А я, - себя люблю! И улыбаюсь, как Джаконда, снова! 


Напрасно песни пел ты мне – про ночь хмельную! 

Пошел ты к черту со своей любовью…. А пока – 

Сама… Себя… Люблю… Сама себя ревную… 

И проживу так лет да 100 наверняка…. 



2009

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 23.03.2010 00:55  ЛІДІЯ => © 

На мою думку, лірична героїня Вашої поезії розчарована у коханні. Погодьмося, що справжні взаємні почуття із щасливим кінцем, яким не передують розчарування і сльози, трапляються рідко. Ми ж не знаємо, що саме пережила героїня і чому вона так пише. Але з рядків "Зачем любить кого-то? Много чести! Запомни: никому ведь ничего я не должна! Зачем молитвы петь в безвольной лести? Терять свой цвет лица я не вольна!" бачимо, що пережите далеко не прекрасне. І от перебуваючи в такому стані розпачу, вона й каже, що любитиме тільки себе, аби знову не відчути розчарування. Хоча обірвані речення "хочу любви…", "сама… себя… люблю…" вказують на протилежне, і десь глибоко в серці вона все-таки вірить у справжні почуття.

 22.03.2010 23:54  Герасимова Альона 

Тільки коли Ви будети любити інших окрім себе, лише тоді Ви зможете жити до ста років. А любити лише себе швидко надоїсть...