09.06.2013 16:10
Без обмежень
130 views
Rating 4 | 4 users
 © Адам Буткевич

Життя

Життя нагадує кіно

За кадром кадр

де поглинає істину вино

в північний маскарад

Таке коротке, догорає

Занудне, з даху не впаде

І кожен істину тримає

Яка для іншого в прикус іде


Житя - це спогади, прожите

Майбутнє, не розтрачене іще

Воно бува таке побите

Що має не своє лице

То живий, то помираєш

Смієшся, плачеш все таке

Здається, все на світі знаєш

І все підсилу, все легке


Та роки йдуть і сили тануть

Стіни ти не так, але все ж б`єш

І щось так глибоко бере і тане

Розумієш: мить, і все впадеш






Рекомендуємо також:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 09.06.2013 20:42  Суворий => © 

Просто недбало якось подано... Так не годиться... 

 09.06.2013 13:30  Каранда Галина 

автору необхідно вичитати текст. Наче й непоганий вірш, але, спотикаючись об опечатки, сприймати важко. 

Публікації автора Адам Буткевич

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо