12.06.2013 00:10
for all
293 views
    
rating 5 | 5 usr.
 © Антоніна Чернишенко

Я сегодня одна…

Я сегодня одна…

И печальные строки ложатся…

Мне сегодня не жить,

Меня ранили так глубоко.


Ах как хочется сна,

И к родимому краю прижаться,

Позабыв обо всем,

Утопаю в бокале вина.


Я сегодня уйду…

Но печалится, вовсе не надо,

Видно так решено…

И никак не оспорить с судьбой.


Я сегодня в бреду,

И хмельное вино как отрада,

Упиваться грешно,

Не в ладах я сегодня с собой.



8.06.2013

Публікації: Антоніна Чернишенко

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 14.06.2013 08:06  Ірина Лівобережна 

Глубокое отчаяние...
Но проснётесь завтра - и улыбнитесь наступающему дню! Всё еще будет хорошо! ))) 

 12.06.2013 10:19  Деркач Олександр => © 

Гарно 

 12.06.2013 10:12  Каранда Галина => © 

дуже гарно вдалося передати... це вже не танчики, це вже якийсь новий рівень)). З поверненням, Тоню! чудовий вірш. там, мабуть, все-таки, оспорить судьбу треба по тексту....

 12.06.2013 01:52  Коруняк Жанна Борисо... 

Самотність хренова штука. Гарно.