Бойчук Роман До тебе лиш… За будь-що…
У кронах верховіть твоєго саду
Я вітром шепотітиму в листах;
Весною - цвіто-, в осінь - листо-падом..,
Кружлятиму, неначе долі птах.
Улітку стану пухом тополиним
І ароматним шлейфом цвіту лип...
До тебе лиш я звідусіль прилину,
За будь-що віднайду ясний твій лик.
А взимку прилітатиму я завше
У вихорі танцюючих сніжин,
Рожевість щік твоїх собі узявши,
Я снігопад - в слідах твоїх стежин.
14.06.2013 08:09 Ірина Лівобережна |
 Чудове кохання! В усі пори року! Ви просто молодчинка! ))) |
12.06.2013 22:23 Сашко Новік => © |
 гарно. пори року |
12.06.2013 18:52 Ірина Затинейко-Михалевич |
 гарно так...по іншому тепер сприймаю Твої поезії!!! |
12.06.2013 15:36 Наталія Сидорак => © |
 Теж сподобалося, особливо це "Рожевість щік твоїх собі узявши". Плюсую. |
12.06.2013 11:50 Володимир Пірнач => © |
 Тепер всі твої тексти читаю твоїм голосом :) |
12.06.2013 11:26 Тетяна Белімова => © |
 Гарно... Подобається постійність... Принаймні ліричний герой так обіцяє... А життя вже наведе свої корективи... |
12.06.2013 10:51 Деркач Олександр |
 Красиво... |
12.06.2013 10:21 Світлана Рачинська => © |
 Чаруюче послання...)) |