Між двох світів
Під стінами Трої, в огні погребальнім
Згорять мої рани.
Розплющені очі в оскалі дзеркальнім,
Закриють талани.
Поромник незрячий, намочить жердину
З завидним старанням.
Спровадить людську, до Аїду свіжину,
Прикуту мовчанням.
Та помежи Стіксу, заб’ються неждано
Обвуглені вени,
Від слів, що в печері затужать органно,
Моєї Єлени.
Сліпого візницю штовхну я у воду,
Огарки напружу.
У мріях ще раз зцілувать в насолоду
Чаруючу ружу.
Та Зевс поміж нас, блискотливим гранітом
Сяйне в забороні…
Лишусь назавжди я між тим і цим світом
На тьмянім кордоні.
