Людина і зброя
Віддавна, одвіку
Куємо ми зброю
Спочатку - камІнну,
А потім бронзОву.
Пізніше пізнали
Секрети булату
І стали із сталі
Оружжя кувати.
Нам зброя служила -
Як захист від звіра,
Як засіб мисливства,
Оруддя довіри.
Чому ж то так сталось,
Що зброю у груди
Встромляти ми стали
Таким як ми - людям?
Де гІрке начало
Жорстокого вбивства,
Нещадного навіть
І до материнства?
До старості диму,
До крику маляти,
До церкви святої,
Де правду шукати?
Навіщо нам зброя,
Коли ми не знаєм
Для чого ми стільки
Її випускаєм?
Для себе?
Щоб вбити себе
Ще в утробі?
О, Господи, хто ми?
Ми звірі, чи люди?!