Темно
Болем переповнене моє серце
В тісних тенетах скорботи
Душа одинокая, спустошена,
обманута марами чарівними.
Тіло не піддається
Сліз гіркої втрати вже нема..
Нема вороття назад,
Як і нема любові тієї, описаної в словах.
Лише думки щоночі, як подих непереривні
Так і нагадують про тебе
Вони наче вітер, нестримні, що за вікном моїм.
Там ніч і вкриті хмарами зорі.
Там небо. Там серце. І там вже тихо.
