02.07.2013 18:43
для всіх
292
    
  2 | 2  
 © Рина Маргулец

Темно

Болем переповнене моє серце

В тісних тенетах скорботи

Душа одинокая, спустошена,

обманута марами чарівними.

Тіло не піддається

Сліз гіркої втрати вже нема..

Нема вороття назад,

Як і нема любові тієї, описаної в словах.

Лише думки щоночі, як подих непереривні

Так і нагадують про тебе

Вони наче вітер, нестримні, що за вікном моїм.

Там ніч і вкриті хмарами зорі.

Там небо. Там серце. І там вже тихо.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 15.05.2017 06:17  Каранда Галина => © 

 05.07.2013 09:05  Деркач Олександр => © 

Сподобалось, хоч трохи не причесаний))

 03.07.2013 17:21  Тетяна Чорновіл => © 

Оригінально, хоч і про сумне...

 02.07.2013 19:07  Каранда Галина => © 

неперервні. і біль - чол. рід. тому - Болем. загалом - сподобалося, хоч форма явно й не класична. Вітаю на Порталі.