Тобі
з рубрики / циклу «Послання до коханого»
Ти не вгадав – не задощило знов,
Не приглушило ніжні поривання.
Хтось вигадав, хтось вигадав – любов.
А виявилось – зоряне кохання.
Не можу жити без твоїх очей.
Таке буває раз у сотню років.
Ти раз відняв вже руки від плечей –
І цим самим забрав у мене спокій.
Я знаю певно – ти також не спиш.
І, може бути, думаєш про мене.
Ти повертайся, повертайсь скоріш -
В обійми сонця, в листячко зелене,
У наш садок, де вишні – наче кров,
Де здійснюються мрії і бажання…
Ти ж говорив, що дружба це…. Любов…
Ти обманув… І дав мені кохання.
.gif "{#}")
:)
