Так є
Я накриваю білу скатертину.
Вона мереживом плетена,чарівна
І на середину стола, кладу хлібину,
Бо хліб вінчає і в усьому голова.
У ньому смак високого польоту,
Тут небо голубе і ніч ясна.
Землі родючої частинка,що вкрила її вранішня роса.
Тут сонця промінь золотаво посміхнувся,
І дощ вкривав, як наливалося зерно,
Щоб на середині стола була хлібина
Завжди так Буде! Є! І Так було!
