08.07.2013 13:38
18+
181
    
  3 | 3  
 © Оля Стасюк

Мрії п’янили

Мрії п’янили

з рубрики / циклу «Послання до коханого»

Мрії п’янили.

До краю.

До краю.

Роси манили.

Навіщо – не знаю.

Знаєш ти, чим п’янять мрії глибокі?

Знаєш, одним – нездійсненний в них спокій.

Випий до дна із холодної чаші

Хвилю добра, мої мрії пропащі.

Там ти себе

Віднайдеш в глибині.

Тільки лице буде видно в пітьмі.

Мову заводиш…

Мої два крила

Не захистять твою душу від зла.

Сонцем п’янишся,

В думах – лиш сміх…

Ти ще боїшся

Драконів моїх.

Оля Стасюк цікавиться

  • Оля СтасюкМожете залишити хоча б два слова чи лайк?
  • Задонатити
  • Добровільну фінансову допомогу на розвиток проекту у вигляді довільної суми коштів, яка Вас не обтяжує, можна швидко надіслати за вказаним під кнопкою "Задонатити" посиланням

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 09.07.2013 18:51  Мар Мишка => © 

:) дракони непередбачувані.

 08.07.2013 22:18  Тетяна Чорновіл => © 

Чудовий вірш! Сховай подалі тих драконів! ))

 08.07.2013 21:46  Серж 

Гарно. І картинка цікаваю

 08.07.2013 21:37  Світлана Рачинська => © 

Дракони повернули картинку у інше русло)) Несподівано повернули. Цікаво!))

 08.07.2013 16:35  Ем Скитаній => © 

цікаво...