павучок у дні літа...
майже казковий...
плів...
сплів
у траві
сіті павучок,
щоб комашки, мошки, мушки
потрапляли
в сіті ті.
від роботи
у спекоті
в цвіті серед пелюстків
відпочити
у спочинку
сів під білу парасольку
в крісло старий павучок.
в кріслі-гойдалці
гойдався
і газету розгортав
і читав її спочатку,
від початку
до кінця.
нервував
і хвилювався,
сам до себе щось казав
і кудись
когось
послати,
в решті решт,
пообіцяв,
у якусь країну кляту...
він крізь скельця окуляр
дочитав газету,
кинув,
окуляри з носу зняв
і, гойдаючись у кріслі,
міцно-міцно так заснув -
аж вуста,
що наче труби
видавали тихо "...бу-би.."
із сопінням пополам.
а птахи
немов шаленні
все гасали в небесах.
тріпотіли бабки крильми
понад берегом ріки,
у яку
верби
зелена
розпліталася коса.
і метеликами вільно
наче пущений з руки
легко спурхнув
степом,
світом
в літо,
в спеку
день жаркий... -
там хитав,
колихав
вітер
квітку
літа,
у якій
задрімав
павучочок
літній...
