СРІБЛЕНИЙ ДЗВІН
з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПОЧУТТІВ»
Як коників сріблений дзвін
У травах стих,
Спив вечір ніжності бурштин
З очей твоїх.
Ніч чарувала погляд твій
У бунті сну,
Росила схлипи зір між вій
На глибину.
Манив очей бездонний вир
То тут, то там,
Пекуче танути між зір
Моїм устам.
В світанку маревом заграв
Зник часу плин,
Лиш мліє в росах серед трав
Сріблений дзвін.