Лідія Яр пробач...
Пробач мені... Пробач... мені пробач,
Що я у тебе відібрала літо.
Не плач, прошу...Та чуєш же, не плач,
Я теж не буду в осені зігріта...
Слова твої...Слова... твої.слова...
Такі жорстокі і як сніг колючі.
Нема між нас... нічого вже нема...
Лишились тільки спогади болючі...
Забудь мене. Забудь... мене забудь
І хай тобі у душу прийде спокій.
Прости мене....Прости мене....прости....
Ну врешті решт, не будь таким жорстоким...
23липня2013р
03.08.2013 12:39 © ... => Деркач Олександр |
Дякую... |
29.07.2013 22:24 Деркач Олександр => © |
 Просто, красиво і які почуття!! |
25.07.2013 17:08 © ... |
Дуже вдячна за відгуки... |
24.07.2013 14:02 Тетяна Чорновіл => © |
 Такий зболений вірш! Дуже сподобався! |
24.07.2013 14:02 Тетяна Чорновіл => © |
Такий зболений вірш! Дуже сподобався! |
24.07.2013 02:37 Наталія Сидорак => © |
 Красиво... |
23.07.2013 23:14 Тадм |
 емоцію дуже гарно передали |
23.07.2013 20:20 Тая => © |
 Написано гарно, так просто і водночас дуже чуттєво... |
23.07.2013 20:08 Олена Вишневська |
 Як я Вас розумію... |
23.07.2013 18:49 Ірина Затинейко-Михалевич |
 емоції бушують...гарно |
23.07.2013 16:46 Каранда Галина => © |
 а кажете, що то в мене песимістично)))))))) а самі?))) |