Край літа вітер знов
Безмовністю холодною
Імлисті хмари рве
На клаптики дрібні.
На злих вітрах любов
Застигла над безоднею,
Від болю серце ледь живе
Тріпоче десь на дні.
В натомлених ривках
Сердитий вітер шарпає,
Підкорить вже ось-ось
Незгоду русих кіс.
Волого на щоках…
Чи дощ холодний крапає,
Чи приховати не вдалось
Пекучі краплі сліз.
Хмарин туманний страх
З небесного недогляду
У хвилі вітровій
Все скапує в траву.
Дощить… Я ж на вітрах,
Чекаю твого погляду,
Знайти в негоду усміх твій
Надією живу.
На вітрі щем душі
Крізь хмарну млу насуплену,
Пророчить ранній сніг
Світанкам ніжних мрій.
На сподівань межі
Любов мою розгублену
Від смутку холодів рвучких
Ти в серці відігрій.
