25.07.2013 10:39
for all
159 views
    
rating - | no usr.
 © Русин

Нарешті трохи спала спека…

Нарешті трохи спала спека…

Потішила нас прохолода.

Вітри пригнали хмар здалека –

Після спекоти насолода!


А ще подеколи дощить.

Моментами, на осінь схожих,

Асфальт калюжами блищить

Й дратує трохи перехожих.


Та незабаром пекло знову.

І сонце пряжитиме нас.

До чого я веду розмову? –

Я мрію про осінній час!


Коли стрічає осінь літо.

І охолоджує помалу.

Коли в своїм цвітінні квіти

Приготувались до фіналу.


Коли прожовть краде зелене.

Пожухлість змінює сади.

І листя з яворів різьблене

Вкриває ковдрою сліди.


Коли побачиш випадково

Палітру дивовижних фарб.

Коли знайдеш, обов’язково,

Із відчуттів безцінний скарб…

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись