17.06.2013 08:58
for all
284 views
    
rating 5 | 4 usr.
 © Юдов

ІДУТЬ КОРОВИ ПО АСФАЛЬТУ

ІДУТЬ КОРОВИ ПО АСФАЛЬТУ

Села немає вже по факту.

Розвалля замість світлих хат.

Ідуть корови по асфальту,

Точніше, там де був асфальт.


Коровам пам’ять роду нащо?

Їм все одно добро і зло.

Буяють різнотрав’ям хащі

Там, де колись було село.


Ступає ратиця в обійстя.

Її печать, закон й права

На кинуте родинне місце,

Де дико плодиться трава.


Тут, де сміялися й тужили

Нащадки величних князів,

Тут, де вмирали і любили,

Он рештки каменів й хрестів,


Тут, де пили весільну кварту

Гуртом сільські трудівники,

Ідуть корови по асфальту,

Землі лишають кізяки.


Кому печаль донести мушу

Через бетонні рубежі?

Закрилися комфортом душі.

Люд відірвався від душі.


Людське коріння без основи

Родини, пам’яті й сім’ї

Піде в світи, як ті корови,

До ферми молокотоварної.


Природа й час змінили варту

В біологічному саду:

Ідуть корови по асфальту.

Життя продовжує ходу.



2013р.

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 17.06.2013 18:15  Тетяна Чорновіл => © 

Сумна реальність... 

 17.06.2013 17:36  Марина Моренго => © 

Людське коріння без основи
Родини, пам’яті й сім’ї
Піде в світи, як ті корови,
До ферми молокотоварної.
 
в цій строфі збивається ритміка. можливо, спробуйте підібрати іншу риму. 

 17.06.2013 17:33  Марина Моренго => © 

вірш про наболіле. урбанізація захоплює світ і, як прогнозують футурологи, після техногенного стрибка настане моральне і фізичне спустошення. люди повернуться у первісний стан свого буття. от тоді і згадаємо про корів.... 

 17.06.2013 17:28  Ем Скитаній => © 

так, добре що ще є корівки...а сел все меншає...на жаль...така ось картина, колись квітучої, аграрної України з найкращими землями...вірш чудовий і дуже сьогоденнй... 

 17.06.2013 09:11  Каранда Галина 

вірш дуже хороший, болючий... ну, якщо корови є, то є ще й люди там... не все ще втрачено... от як вже й корів не буде, - то дійсно кінець...