Маріанна Шрами
Наші шрами – ашрами і храми,
День за днем незавершена драма,
Не уникнути болю і рани,
Страх сильнішає в хвилі туману.
Все шукаємо темної плями
На шляху, що проліг не за нами,
Незавершені каверзні справи
Ще чекають своєї розправи.
Тільки хочеться миті забуті
Відірвати з марнот, десь в смітті,
Залишити спогади спокою,
Розігнати тривоги рукою.
30.07.2013 12:59 © ... => Деркач Олександр |
Дякую. Приємно, що Вам сподобалося. |
30.07.2013 12:58 © ... => Ем Скитаній |
Дякую за схвалення. |
30.07.2013 12:57 © ... => Тетяна Чорновіл |
Дякую за розуміння. |
30.07.2013 02:17 Каранда Галина => © |
 Ашрами гуглила... дякую за лікбез... цікавий вірш. в останній строфі я заплуталася з наголосами й римою в перших двох рядках. |
29.07.2013 18:24 Тетяна Чорновіл => © |
 Болю важко уникнути! А коли ми возводимо в душі лже-храми, то й драми не минуть. ВІрш мудрий, спонукає до роздумів... |
29.07.2013 16:34 Ем Скитаній => © |
 погоджуюсь з Олександром - ці рядочки шикарні...і весь віршик теж. |
29.07.2013 14:23 Деркач Олександр => © |
 сподобалось...Незавершені каверзні справи Ще чекають своєї розправи. - шикарно... |