Здрастуй, братику!
з рубрики / циклу «Не хочу стояти осторонь (Революція гідності)»
Здрастуй, братику!
Здрастуй, воїне! –
Трохи зморений, трохи стомлений,
Трохи зламаний, але відданий,
Із моєю землею споріднений!
Ти нездужий – та не приречений,
Трохи вітром війни попечений.
Ти залишив краї омріяні, -
І тебе ледь від смерті звільнено…
Тож тримайся, мій брате! Радістю
Новий день ще пробудить паростки,
Оживе ця земля, бо судилося –
Вона ж кров’ю синів освятилася!
Твоє серце, до краплі віддане,
Буде з нею, із нами споріднене,
Твої руки цілую спечені –
Ти не кинутий! Не приречений!
Поцілую і шрами зболені…
Любий братику! Мудрий воїне!
Поскоріше видужуй! – зранений,
Але, вірю я, не доламаний…
