31.07.2013 00:00

для всіх

288

5 | 5

 © Оля Стасюк

Берізка

з рубрики / циклу «Літо»

Волошки вітрисько

Аж кличе до себе.

Врослася берізка

У зоряне небо.

Не бачила лиха,

І радість не чула…

Врослася – і стихла.

Напевне, заснула.

Листочками вітер

Замріяно грає…

Десь сіється світло –

Від краю до краю.

І, хоч і не треба,

Спускається низько.

Торкнулася неба

Маленька берізка…

Торкнулася волі,

Торкнулася мрії…

Хай всі її болі

Вітрисько розвіє.

-          Ще доки є сили,

Вривайсь у простори! –

Рости, моя мила,

В самісінькі зорі.