03.07.2013 19:23
18+
510
    
  5 | 5  
 © Оля Стасюк

Спасибі!

Спасибі!

Пані Тетяні

За дощ спасибі. Що прийшов від Вас.

За те, що сонце врешті-решт заснуло.

За те, що сенс знайшовся в вирі фраз,

За те, що не забулося минуле.


За дивний спокій чистий на душі,

За дзвін тонкий і хмари у калюжах,

За золоті волошки на межі,

Що все так вчасно - дякую Вам дуже!


Ви ніби повернули до життя.

Ви ніби налили дощу у жили.

І раптом закрутили почуття –

Отак, як раз в житті, так закрутили!


А все це – дощ. Він ніби випив час.

Він відібрав у міст їх шумну мову.

Спасибі Вам, що дощ прийшов від Вас.

За мир і тишу спокою казкову.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 03.07.2013 23:25  Марієчка Коваль 

Люблю, коли говорять Спасибі, навіть справа не у вірші, він бездоганний, то є, але спасибі... яке чудове просте слово. Спасибі за вірш такий)

 03.07.2013 20:55  Тадм 

Оце так подяка!

 03.07.2013 19:42  Тетяна Чорновіл => © 

:))))))))
Я й не бачила, що тут мені тут стільки "спасибі"!!!!!
За все!!! Олюшко, дякую!!!
Хоч і не моя заслуга, що дощ пішов пішки на Вінницю! Але дуже приємно! А вірш замріяний і гарний!

 03.07.2013 19:21  Каранда Галина => © 

 03.07.2013 18:31  Світлана Рачинська => © 

класно)
Шикарна подяка!!!