04.08.2013 16:47
for all
85 views
    
rating 5 | 7 usr.
 © Каранда Галина

Вірш

Я вже наїлася віршів!

Своїх, чужих, - яка різниця.

Не через них мені не спиться…

Чужих розмов, образ, амбіцій, 

Нездар, ПОЕТІВ-дефініцій, 

Поетів – просто, й на трибуні, 

У табуні, на шпильках, в чунях…

І видатних, і невідомих, 

Близьких, далеких і знайомих, 

Талановитих, і не дуже, 

Улюблених, а чи байдужих

Мені…наїлася усіх…

Душі затоптаний поріг…

Я таємниць чужих наїлась, 

Хоч в сповідальню й не просилась, 

Нікому в дружбі не клялася

На перехрестях… хай їй трясця…

Не раз була камінням бита

За щирі спроби чесно жити…

Не раз горіла між вогнів…

Я вже наїлася віршів…

Писатиму, коли не спиться, -

Від них не в змозі відректися, 

Читатиму, бо я ж ще тут, 

В полоні добровільних пут…

Та не тягніть мене, будь ласка, 

В світи свої… то – ваша казка, 

У мене ж казка є своя…

Не пижусь я до солов’я, 

То і не ждіть від мене співів

У такт… і, щоб там хор не вивів, 

А я - скажу, коли захочу, 

А не захочу – то й промовчу…

Та головне – щоб поза очі

Те ж саме, що і очі в очі…

Однак, це, мабуть, забагато

Прошу, руйнуючи загати.

На міцність міряю мости, 

Хитаючи свої світи…

Що не відвернеться – те й є

Надійне, справжнє і моє…

Бо ж, як не дивно, є ще люди

Яким я вірю…й не забуду, 

І йтиму знов до них сюди

Крізь тонни литої води

Й огиду до красивих слів…

Хоч я наїлася віршів…



Лубни, 4.08.13

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 13.02.2017 23:04  © ... => роман-мтт 

та вони всі живі.
що б там збоку не здавалося))) 

 13.02.2017 23:01  роман-мтт => © 

Ого, як ви зненацька оголились,
Коли слова самі собою лились.
Цей вірш прекрасний, бо живий.


 01.09.2013 15:55  © ... => Якобчук Павло 

хм... цікавий коментар. не знаю, звинуватять чи ні. я відповідаю за кожне слово тут і марних намагаюся не кидати. 

 01.09.2013 03:19  Якобчук Павло => © 

У марнотратстві слів Вас не звинуватять. Думаю

 15.08.2013 01:51  Деркач Олександр => © 

а чому для закритого? класна річ, мені дуже сподобалось і як літературний твір впершу чергу, і я думаю широкому колу сподобається, навіть якщо там особисто-портальне 

 15.08.2013 01:28  © ... => Деркач Олександр 

бо для закритого перегляду. а Ви ж з головної читаєте. Вас не було, коли вірш вивісила, тому й пропустили.
а дозувати я вже почала... 

 15.08.2013 01:26  Деркач Олександр => © 

А класно все сказано...чи написано...наїстись не можна, все одно проголодаєтесь...можна дозовано і саме смачне...а чому я його не бачив? тільки в коменті? 

 14.08.2013 17:11  Ем Скитаній => © 

ну, просто клас! відверта, на межі "зриву" розмова до себе і до всіх...хто складає "слова у рядки"...так буває, але воно проходить
із часом... 

 14.08.2013 16:54  Володимир Пірнач => © 

Крутий текст.
ПРосто крутий клубок.
От тільки не розумію, чого він досі не опублікований..
Плюсую. 

 07.08.2013 16:10  Ірина Затинейко-Миха... => © 

я не бавлюсь тут в психолога))) тому не маю права списувати щось і когось під жодні кризи)))) 

 07.08.2013 00:13  © ... => Богдан Чернігівський 

Богдане, дуже Вам вдячна. якщо я навіть останнім часом збоку здаюся спокійною, то це радує). Зазвичай я таки спокійніша))) Ви правильно думаєте щодо відпочивати душею. Так і має бути.

 07.08.2013 00:02  © ... => Ірина Затинейко-Михалевич 

справа ж не тільки у віршах. справа у всьому вкупі. можете списати на кризу середнього віку. 

 06.08.2013 15:56  Богдан Чернігівський 

Ви здавалися мені найспокійнішою із тих, з ким тут поверхово знайомий. ))) Нехай ваші негаразди закінчуються! Хай спокій, розважливість та поміркованість будуть ключовими. Адже приходимо сюди відпочивати душею, а не маятися... Я так думаю. ))) 

 05.08.2013 18:35  Ірина Затинейко-Миха... 

"Душі затоптаний поріг"…прикро, що ось такі відчуття викликають прочитані вірші...а може не сповідь за кожним із них шукати? може, пишучи, людина не прагне затягувати читача у свій завуальваний красивими і не дуже словами, світ??? двоякі відчуття викликав ваш вірш... 

 04.08.2013 20:36  Тадм 

ого! миттєве чи виплекане? підкуповує щирістю. мені подобається.