Коханому
з рубрики / циклу «Послання до коханого»
Не здолати мені це безсоння
Без хорошого, щирого сну.
Я люблю твої очі бездонні
І закохану ніжність люблю.
І, коли між серцями п’янкими
Кількасот тих зіркових ночей,
Я клянуся крильми золотими –
Не забуду твоїх я очей.
Я буду тобі пісню співати,
Колисати в полях колоски…
Тільки ти не забудь ту крилату,
Що віддала тобі всі зірки.
Дивну мавку із станом осики,
Що взяла вічну душу з землі…
У якої ці очі – як дикі,
Дикі сосни на темній горі.
