Зелена мавка
з рубрики / циклу «Перші болючі почуття»
На мені жовтіє тихо сукня.
Вже вона й не схожа на зелену.
Ну така я - мавка самобутня,
Схожа більше на листочок клена.
Цього літа не було пориву.
Десь поділись хлопці з цього лісу.
Знов буде іти пекуча злива –
Буде знову моє серце чисте.
В очереті сплять давно русалки.
Сіра білка десь гризе горішки.
Ну і що, що я – зелена мавка!
А любові хочеться… Хоч трішки.
Пожовтіли верби над рікою –
Значить, скоро будуть мчати весни.
Сподіваюсь, що сюди весною
Забреде хоча би перелесник.