12.08.2013 00:00
для всіх
2586
    
  7 | 7  
 © Тетяна Чорновіл

ПЛЮШЕВИЙ ВЕДМЕДИК

ПЛЮШЕВИЙ ВЕДМЕДИК

з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПОЧУТТІВ»

Вона… така ласкава, добра, мила…

Було в ній щось тендітне, неземне.

Та надто якось… плюшево любила,

До серця пригортаючи мене.


– Ти тільки мій Ведмедик, – шепотіла

У сплеску найніжніших почуттів,

І кожен клаптик плюшевого тіла

Враз вирватись на волю захотів.


У мене ж тирса в голові на лихо,

Тому й не розумів простих речей.

– Я власність не твоя, – промовив тихо,

Вниз опустивши ґудзики очей.


Лиш її серце стугоніло в тиші

У страху від моїх бездумних слів.

Пішла десь вдаль. А я на роздоріжжі

Лишився в смутку плюшевих жалів.


Хоч вільний, та без неї вклякла сіро

Важка й тягуча часу течія.

– Вернись, прошу! Розвій мою зневіру.

Я твій, єдина Власнице моя…

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 15.08.2013 10:19  Дебелий Леонід Семен... => © 

Гарно, повчально! Прочитав і подумав: а справді, тирса поки що найнедефіцитніший матеріал для наповнення голів... А звідси висновок: бережіть ліс, він дає не тільки кисень...

 13.08.2013 08:51  Деркач Олександр => © 

афігенно класно!!!)))

 12.08.2013 11:43  Володимир Пірнач => © 

Навіть тирса розуміє, коли втрачає.. але вона ж і розуміє свободу..
Кожному своє..
Дуже класно.
Плюсую.

 12.08.2013 11:25  Світлана Рачинська => © 

Devochka-s-buketom-i-plyushevyim-mishkoy-11683У дитячих іграшок - особлива енергетика) Не лишаймо їх, адже вони свідки наших найщасливіших років!... Дуже гарно!

 12.08.2013 07:34  Тадм 

як тут не згадати приказку: що маємо не цінимо, втративши - плачемо... гарний вірш

 12.08.2013 00:12  Каранда Галина => © 

отак завжди... любові до забагато нам, то надто мало... не вгодиш... і так не так, і так не так... а щоб оцінити, треба втратити... написано дуже мудро й гарно... з отих, моїх улюблених, де "дзвоники"...